створювати теорію

1. adj

1) прямий

2) піднятий, зведений, стоячий; вертикальний

3) який стирчить (стоїть сторчма)

4) живий; насторожений; бадьорий

5) бот. прямостоячий, невилягаючий

2. v

1) будувати, споруджувати; зводити

2) створювати (теорію тощо)

3) випрямляти, піднімати, надавати стоячого положення

4) засновувати, закладати

5) монтувати, установлювати; складати (машину)

6) підвищувати

7) мат. відновлювати (перпендикуляр)

* * *

1) прямий

2) піднятий, стоячий; вертикальний; який стирчить, яки став дибки (про волосся, шерсть); фiзioл. який знаходиться в стані ерекції

3) бoт. прямостійний

1) будувати, споруджувати; створювати ( теорію)

2) випрямляти, піднімати, надавати стоячого положення

3) засновувати, створювати

4) монтувати, встановлювати, збирати ( машину)

5) ( into) підвищувати, піднімати; перетворювати на більш високому рівні

6) мaт. будувати, ставити перпендикуляр; будувати (фігуру)

7) oпт. обертати зображення

v створювати, творити, завдавати

- to create complications створювати ускладнення

- to create difficulties створювати труднощі

- to create opposition створювати опозицію

- to create a risk of smth. створювати небезпеку для чогось

- to create a system створювати систему

- to create a theory створювати теорію

v тж знев.

1) теоретизувати

2) створювати теорії

* * *

иноді презир. теоретизувати

1) прямий

2) піднятий, стоячий; вертикальний; який стирчить, яки став дибки (про волосся, шерсть); фiзioл. який знаходиться в стані ерекції

3) бoт. прямостійний

1) будувати, споруджувати; створювати ( теорію)

2) випрямляти, піднімати, надавати стоячого положення

3) засновувати, створювати

4) монтувати, встановлювати, збирати ( машину)

5) ( into) підвищувати, піднімати; перетворювати на більш високому рівні

6) мaт. будувати, ставити перпендикуляр; будувати (фігуру)

7) oпт. обертати зображення

1. будувати, споруджувати; зводити

2. висувати; створювати (теорію тощо); 2. засновувати, запроваджувати, закладати

Феєрабенд, Пол Карл (1924, Відень - 1996) - амер. філософ, представник постпозитивізму. Од 1958 р. працював у США (співр. Міннесотського центру філософії науки, м. Міннеаполіс; проф Каліфорнійського ун-ту, м. Берклі). Зазнав впливу пізнього Вітгенштайна, марксизму, критичного реалізму, хоча згодом піддав критиці методологічні, соціокультурні, світоглядні погляди як представників логічного позитивізму й критичного раціоналізму, так і "наукового матеріалізму". Ф. розробив методологічний принцип, за яким вчений має створювати, розмножувати, "проліферувати" теорії, несумісні із загальновизнаними в науці. Синтез цього "принципу проліферації" з тезою про несумірність теорій мала наслідком концепцію "епістемологічного анархізму", згідно з якою творчість ученого не повинна підпорядковуватися будь-яким жорстким раціональним методологічним стандартам Ц. аука, за Ф., - це одна з багатьох соціокультурних практик, яка є ірраціональною в тому ж сенсі, що й такі ідеологічні практики, як магія, міфологія, релігія. Обстоював вимогу, щоб демократичне суспільство визволило громадян від "диктату науки" та надало усім соціокультурним практикам рівні права.

[br]

Осн. тв.: "Проти методологічного примусу: Нарис анархістської теорії пізнання" (1975); "Наука у вільному соціумі" (1978); "Діалоги про метод" (1979).

n поняття, ідея, загальне уявлення, концепція

- assured destruction concept концепція гарантованого знищення

- common ceiling concept концепція загальної стелі (озброєнь)

- controlled response strategy concept стратегія/ концепція контрольованого реагування

- counterforce concept концепція контрсили

- flexible option concept концепція гнучкого вибору (обмеженої стратегічної ядерної війни)

- idealized concept ідеалізоване поняття

- launch-under-attack concept концепція запуску в умовах неминучого знищення (в результаті ракетного удару противника)

- neo-Freudian concept неофрейдистська концепція

- obsolete concept застаріле поняття

- polar concepts полярні концепції

- psychoanalytic concept психоаналітична концепція

- rationalistic concept раціоналістична концепція

- retargeting concept концепція перенацілювання; концепція обмеженої стратегічної ядерної війни

- selective nuclear strike concept концепція нанесення вибіркового ядерного удару

- concept of equality поняття рівності

- concept of massive retaliation концепція масованого ядерного удару у відповідь

- concept of a preventive strike концепція превентивного удару

- concept of UN peace-keeping концепція підтримання миру ООН

- methodological aspects of the concept методологічні питання теорії

- to build up a concept висувати/ виробляти/ створювати концепцію

- to evolve a new concept розвивати нову концепцію

- to mask smth. behind concepts прикривати щось концепціями, приховувати щось за концепціями

- to refine a concept удосконалити концепцію

- to shed the concept відкидати концепцію

Дюркгейм, Еміль (1858, Епіналь, Ельзас - 1917) - франц. соціолог позитивістського спрямування, релігієзнавець. Обіймав посаду проф. в Бордо, потім - у Сорбонні. Філософські позиції Д. мали витоки у раціоналізмі. Д. зазнав впливу Декарта, Монтеск'є, Руссо. У розробці проблем соціології продовжив традиції Конта. У соціологічній теорії Д. чільне місце належить поняттю "групи" Г. рупа розглядається і як джерело виникнення й формування соціальних норм, і як мета, навколо якої концентруються різноманітні спонуки людської діяльності. Група є також відправним пунктом формування релігійних символів. У методології соціальних досліджень Д. поєднував еволюціонізм і структурний функціоналізм; орієнтував на дослідження власне соціальних процесів і фактів, а не уявлень про них (відома теза Д.: "соціальні факти слід розглядати як речі"). Призначення релігії, за Д., - створювати й підтримувати соціальну солідарність; релігія є однією з форм колективних уявлень, породжених суспільством; її основою є тотемізм. Об'єктом релігійного культу Д. вважав суспільство, а існування релігії - довічним і соціально необхідним явищем.

[br]

Осн. тв.: "Про розподіл суспільної праці" (1893); "Правила соціологічного методу" (1895); "Самогубство" (1897); "Елементарні форми релігійного життя" (1912); "Соціологія і філософія" (1924) та ін.

ПІЗНАВАЛЬНІ ЗДАТНОСТІ - в теорії пізнання поняття, що позначає специфічні якості суб'єкта, які роблять його спроможним пізнавати навколишній світ, відображати властивості, відношення, сутність, закономірності фукціювання та розвитку об'єкта і створювати у своїй свідомості образ останнього. До них належать чуттєві П.з. - відчуття, сприймання, уявлення; раціональні - мислення, розум і проміжні - уява, пам'ять, що мають чуттєві й раціональні ознаки. За допомогою П. з. суб'єкт отримує необхідні відомості про об'єкт, переробляє і закріплює їх у своїй свідомості Б. удучи притаманними людині від народження, П.з. удосконалюються і розвиваються в процесі індивідуального розвитку людини, її виховання і соціалізації В. они розширюються і поглиблюються завдяки досягненням суспільно-історичного та науково-технічного прогресу, посилюються і "подовжуються" через застосування різного роду технічного оснащення: мікроскопів, телескопів, радарів, синхрофазотронів, телевізорів, комп'ютерів, технічних систем, що моделюють людський інтелект, книгодрукування тощо. Маючи біологічну основу, П. з. обумовлені соціально і в сукупності з інтелектуальними та технічними надбаннями утворюють пізнавальний потенціал суспільства. Межі збагачення і розвитку П.з. людини не існує.